Цецинська фортеця

Цецинська фортеця — руїни городища на західній околиці Чернівців, яке відігравало важливу роль у XIV-XV ст.ст. на території тогочасної Шипинської землі.

руїни фортеці (поч. XX ст.)

Руїни фортеці (поч. XX ст.)

Етимологія
У документах того періоду город згадується у різному звучанні: Цецин (1395)[1]; Цьцина (1479, 1481); Чечюнь, Нечюнь (кін. XIV ст.), Цецунь (1433). До нашого часу дійшли й імена місцевих діячів: пана Хотька Цяциньского (1404), пана Щефула Цецюнского (1440), — які управляли адміністративною одиницею, відомою з грамот як «Цъциньска дєржава» (волость).

Джерела XIX ст. — поч. XX ст. зафіксовують форму жіночого роду: Цецина. А в сьогоднішньому мовленні чернівчан набирає, не без впливу російськомовного середовища, форма середнього роду: Цецино.

Структура цього топоніма виказує в ньому архаїчне утворення: на думку мовознавця Д. Г. Бучка, в основі назви лежить скорочена форма від якогось складного праслов’янського чи давньоруського імені — наприклад Цецерад, за аналогією Хотень від Хотько, Хотимир, Хотислав[2].

Історія
Залишки фортеці розташовані на горі Цецино, неподалік від західної околиці Чернівців (мікрорайон Роша). У 1908 році тут уперше були вивчені руїни сторожової вежі (датована XIV ст). Укріплення складалося з кам’яної вежі (донжон) діаметром 20 метрів та дерев’яно-земляних стін, що огороджували центральний майданчик і прикривали фортецю зі сходу та заходу.

Фортеця була адміністративним центром Чечунської волості («дєржави») Шипинської землі, якою керував Староста («дєржавець»). Можливо, що саме сюди після зруйнування Черну переселилась військово-феодальна верхівка майбутніх Чернівців.

У грамоті від 1404 року згадано ім’я коменданта Цецинської фортеці — Хотько, який, можливо, був нащадком знатного роду, що володарював у цих краях ще від часів Галицького князівства.

Фортецю захопив Петро I Мушат разом з Хотинською і Хмелівською фортецями. Відігравала значну роль в обороні Молдовського князівства. Наприкінці XIV ст. «Чечунь» у «Списку руських міст далеких і ближніх» належить до числа «Волоських» міст[3].

Фортеця на горі Цецино проіснувала до 2-ї половини XV ст, а потім, очевидно, була зруйнована[4].

Після Петра Мушата в 1392 р. на молдовський престол сів брат Петра Роман, а після того, як він утратив престол до влади прийшов Штефан І, але наприкінці 1394 р. угорський король Сігізмунд напав на Молдову і заставив Штефана скласти присягу вірності, і платити Угорщині данину. Після цієї події молдовські бояри звернулися до Ягайла з грамотою, в якій запевняють його, що Штефан готов у кожну хвилину скласти присягу вірності польському королю на зразок своїх попередніх, та що про Коломию, Снятин, Покуття він ні словом не згадує, а що торкається Цецина і Хмелева, то це питання повинен вирішити король на свій погляд при особистій зустрічі.

23 вересня 1436 р. син Олександра Доброго Іліаш пише молодому королю Владиславу грамоту, в якій заявляє, що повертає Шипинську землю, яку Молдова отримала від Польщі, разом з фортецями в Цецині, Хотині і Хмелеві зі всіма маєтностя.

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s